кум
Годі куме їсти, бо не буде місця на пироги.
Так остерігають лакомих, щоб не переїдалися.
Де кум, а де коровай?
Від христин до весілля дуже далеко.
Доплутався на потемки до кума в комору.
Пішов до кума красти, а удає, що заблудив.
Куме, куме, солома ся суне.
Насміхання з кума, як упаде.
Кумова хата горіла, а твоя баба руки гріла.
Іронія з дуже далекого свояцтва.
Кум красно говорить, хоч кривий писок має.
Про облесного брехуна.
Полюбив кум куму, бо не було кому.
Близька любов між кумами вважається дуже великим гріхом, але кум мусів полюбити куму, бо ніхто інший не хотів.
Сіла, як нова кума.
Іронічно про горду жінку, що не знає, що з собою робити.
Добра кума, та розуму нема.
Добра людина, але не має розуму.
— Здоров, кума! — На базарі була. — Ти глуха, кума? — Купила петуха. — Прощай кума. — П’ятнадцять дала.
Не розуміють один одного.
Знає кума — знає півсела.
Про того, хто швидко розпускає чутки.
Їхала кума, та не знала куда.
Жартують, коли не знають куди їдуть.
Казала кума — дам пшона, а в неї самої нема.
Обіцяла те, чого сама не має.
Кому до чого, а кумі до всего.
Про жінку, яка любить втручатися в чужі справи.
Кум кумі рад.
Свояк радий зустріти свояка.
Шуми до куми.
Кричи на своїх свояків, а не на мене.
Значення в інших словниках
- кум — кум 1 іменник чоловічого роду, істота кум 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- кум — (для батьків дитини) хрещений батько, (для хрещених батьків) батько дитини; як зв. КУМЕ! ФАМ. голубе! брате! чоловіче! Словник синонімів Караванського
- кум — Хрещений батько по відношенню до хрещеної матері та батьків охрещеного Словник церковно-обрядової термінології
- кум — Кумась, кумець, кумочок, кумцьо, кумчик, кумчичок, нанашко (хрещений батько), хрещений Словник синонімів Вусика
- кум — Кум — kum — Kum – піски, піщані масиви, складені з перевіяного вітром алювію, рідше із продуктів вивітрювання щільних порід. Термін К. – загальний для всіх тюркських мов; як правило супроводжується прикметником, який означає колір та інш. Гірничий енциклопедичний словник
- кум — I -а, ч.; мн. куми, кумів. 1》 Хрещений батько стосовно до батьків хрещеника і хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. 2》 заст. Приятель (у звертанні). 3》 нар.-поет. Епітет вовка в казках, байках. 4》 жарг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кум — КУМ¹, а, ч. (мн. ку́ми́, ку́мі́в). 1. Хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Був у нього .. Словник української мови у 20 томах
- кум — кум: ♦ я́кби знаття́, що в ку́ма пиття́ якщо б знати, що таке можливе, то зробив би (ст) ♦ добре кум говорить, лише́ криви́й рот ма́є про того, хто гарно говорить, але обманює (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кум — 1 (-а) ч.; крим. Оперативний працівник. // Начальник оперативної частини колонії. Перше побачення з людиною, яка глумливо називалася Лаврентієм Паличем, відбулося в кабінеті Старшого Кума. Так на блатному жаргоні називають начальника оперчастини зони (С. Словник жарґонної лексики української мови
- Кум — М. в Ірані, на зх. від оз. Намак; 543 тис. мшк.; святе місто іранських шиїтів; мета прощ; текстильна, скляна промисловість, ремесла (килими); музеї; вел. мечеть (XI-XII, XIX ст.), мавзолеї XIII-XVI ст. Універсальний словник-енциклопедія
- кум — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
- кум — Кум, ку́ма, -мові, ку́ме! куми́, кумі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кум — КУМ¹, а, ч.; мн. ку́ми́, ку́мі́в. 1. Хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Був у нього.. Словник української мови в 11 томах
- кум — Кум, -ма м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Ном. № 83. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. Шевч. 102. одкупні куми. Словник української мови Грінченка