млин

Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.

Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.

Вода на мій млин.

Мені це на користь.

Як світ плаче, то млин скаче.

В сльоту люди нарікають, а млин краще меле, бо багато води.

Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде.

Не говори багато, бо матимеш неприємності.

Пустив млин на усі заставки.

Добре працює.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. млин — млин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. млин — (ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. Словник синонімів Караванського
  3. млин — Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин) Фразеологічні синоніми: вітряний млин; водяний млин; колесо неволі (повоєнна назва ручного млинка); ручний млинок; ручні жорна Словник синонімів Вусика
  4. млин — -а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. млин — МЛИН, а́, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (прислів'я); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами... Словник української мови у 20 томах
  6. млин — млин 1. млин ◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. млин — (-а) ч.; арм. Вертоліт. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
  8. млин — ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. Фразеологічний словник української мови
  9. млин — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Словник синонімів української мови
  10. млин — Млин, -на, в -ні́; млини́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. млин — МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  12. млин — Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. Архітектура і монументальне мистецтво