млин
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували:
млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах ("ладьях" — російською мовою);
млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі.
Значення в інших словниках
- млин — млин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- млин — (ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. Словник синонімів Караванського
- млин — Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин) Фразеологічні синоніми: вітряний млин; водяний млин; колесо неволі (повоєнна назва ручного млинка); ручний млинок; ручні жорна Словник синонімів Вусика
- млин — -а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- млин — МЛИН, а́, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (прислів'я); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами... Словник української мови у 20 томах
- млин — млин 1. млин ◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- млин — Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині. Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди. Вода на мій млин. Мені це на користь. Як світ плаче, то млин скаче. В сльоту люди нарікають, а млин краще меле, бо багато води. Приповідки або українсько-народня філософія
- млин — (-а) ч.; арм. Вертоліт. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
- млин — ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. Фразеологічний словник української мови
- млин — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Словник синонімів української мови
- млин — Млин, -на, в -ні́; млини́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- млин — МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах