млин

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців? (В. Дрозд); — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам’ятався (Г. Коцюба).

моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!” (Панас Мирний); Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак); — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький). замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й Господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький); // Багато, довго говорити. І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь); (Одарка (підвела очі):) Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький). намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка). помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком… (Л. Первомайський). 2. Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати. В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети). моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк). моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (І. Франко). 3. Говорити швидко, безупинно і т. ін. Шарлота .. голосно молола язиком (по-французьки), розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович). моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький).

язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко); — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник); (Вітровий (до Батури):) У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук).

як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. Не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін. — Скоріше Тересва попливе назад, аніж якась інша партія, крім аграрної, вам (селянам) допоможе..— Говорить, як млин меле! — звідкись почув Яків. Пронісся сміх (І. Чендей).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. млин — млин іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. млин — (ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. Словник синонімів Караванського
  3. млин — Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин) Фразеологічні синоніми: вітряний млин; водяний млин; колесо неволі (повоєнна назва ручного млинка); ручний млинок; ручні жорна Словник синонімів Вусика
  4. млин — -а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. млин — МЛИН, а́, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (прислів'я); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами... Словник української мови у 20 томах
  6. млин — млин 1. млин ◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. млин — Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині. Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди. Вода на мій млин. Мені це на користь. Як світ плаче, то млин скаче. В сльоту люди нарікають, а млин краще меле, бо багато води. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. млин — (-а) ч.; арм. Вертоліт. Балабін. Словник жарґонної лексики української мови
  9. млин — МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Словник синонімів української мови
  10. млин — Млин, -на, в -ні́; млини́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. млин — МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  12. млин — Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. Архітектура і монументальне мистецтво