навчити
Батьків хліб не навчить, як треба жить.
Від батьківського багатства не порозумнішаєш.
Навчай інших — і сам навчися.
Навчання приносить користь не лише учням, але й вчителям.
Навчить біда попити, як нема чого ся вхопити.
Біда приневолює чоловіка і до найгіршої роботи.
Навчить лихо з маком коржі їсти.
У бідноті людина буде їсти і найгіршу їжу.
Як не навчив батько, не навчить і дядько.
Як не навчили рідні батьки, то вже не зможуть навчити і чужі люди.
Доки не намучишся, доти й ненавчишся.
Без труду нічого не здобудеш.
Доти пес плавати не навчиться, поки вухами вода не наллється.
Конечність присилує навчитися.
Навчиться по восьмій дитині дівочити.
Іронічно про покритку.
Що замолоду навчишся, то на старість, як найдеш.
Замолоду найлегше учитися, бо ламять свіжа та безжурна.
Значення в інших словниках
- навчити — навчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навчити — див. навчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навчити — НАВЧИ́ТИ див. навча́ти. Словник української мови у 20 томах
- навчити — навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти ро́зуму ((до́брому) ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого. Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т. ін. І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Фразеологічний словник української мови
- навчити — ДРЕСИРУВА́ТИ (тварин, птахів), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ТРЕНУВА́ТИ рідше; ПРИБО́РКУВАТИ (перев. диких звірів); НАТА́СКУВАТИ (перев. мисливських собак). — Док.: ви́дресирувати, надресирува́ти, навчи́ти (научи́ти), прибо́ркати, натаска́ти. Словник синонімів української мови
- навчити — НАВЧИ́ТИ див. навча́ти. Словник української мови в 11 томах
- навчити — Навчити, -ся см. навчати, -ся. Словник української мови Грінченка