1. Приповідки або українсько-народня філософія

нарядитися

Нарядилася, як пава, а кричить, як гава.

З іронією про гарно вдягнену жінку, яка говорить по-дурному.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарядитися — наряди́тися 1 дієслово доконаного виду одягнутися наряди́тися 2 дієслово доконаного виду зібратися щось зробити Орфографічний словник української мови
  2. нарядитися — I див. наряджатися I. II див. наряджатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарядитися — НАРЯДИ́ТИСЯ¹ див. наряджа́тися¹. НАРЯДИ́ТИСЯ² див. наряджа́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. нарядитися — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Фразеологічний словник української мови
  5. нарядитися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  6. нарядитися — НАРЯДИ́ТИСЯ¹ див. наряджа́тися¹. НАРЯДИ́ТИСЯ² див. наряджа́тися². Словник української мови в 11 томах
  7. нарядитися — Наряджатися, -джаюся, -єшся сов. в. наряди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Наряжаться, нарядиться. Умилася, причепурилась і як в неділю нарядилась. Котл. Ен. 2) Приготовляться, приготовиться. Гуслі гудуть, до двору йдуть: та наряжайся, Марусю, бо возьмуть тебе. КС. 1883. II. 385. Словник української мови Грінченка