1. Приповідки або українсько-народня філософія

небіжка

Говорила небіжечка до самої смерти, та й мусіла небіжечка без горілки вмерти.

Так балакуна перебивають, який говорить не до речі.

За тамтої небіжки, були в маслі періжки, а за цеї гнилиці, нема й варениці.

Нарікання чоловіка, що лихо оженився другий раз.

Кожна небіжка добра була.

Кожньому вдівцеві здається, що його перша жінка була найліпша.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небіжка — небі́жка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. небіжка — -и, ж. 1》 Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. 2》 Жін. до небіжчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небіжка — НЕБІ́ЖКА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. – Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Панас Мирний). 2. Жін. до небі́жчик. Словник української мови у 20 томах
  4. небіжка — небі́жка покійниця (ст) ◊ за небі́жки Австрії 1. за часів Австро-Угорської імперії (ср, ст): Мені подобалися предмети, що викладалися, – українська, польська, латинська мова, природа, а особливо математика. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. небіжка — ПЛЕМІ́ННИЦЯ (дочка брата або сестри), НЕБО́ГА, НЕБІ́ЖКА, СЕСТРИ́НИЦЯ (СЕСТРЕ́НИЦЯ) (СЕСТРІ́НИЦЯ) діал., СЕСТРІ́НКА діал. (дочка сестри); СИНОВИ́ЦЯ діал. (дочка брата). Словник синонімів української мови
  6. небіжка — Небі́жка, -жки, -жці; -бі́жки, -бі́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. небіжка — НЕБІ́ЖКА, и, ж. 1. Дочка брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінниця. — Настя.., як рідну, любила свою хрещеницю небіжку Галю (Мирний, ІV, 1955, 95); 2. Жін. до небі́жчик. Словник української мови в 11 томах