1. Приповідки або українсько-народня філософія

нехай

Нехай горшки б’ються — на гончареву голову.

Жартома про те, що гончар матиме роботу.

Нехай йому земля пером стане, що добрий був.

Побажання небіжчикові, щоб йому добре лежалося у землі.

Нехай над ним ворони кракають.

Прокльон з побажанням смерті.

Нехай тобі сто чортів і сіра свитка.

Прокльон з побажанням багатьох нещасть і бідноти.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехай — неха́й частка незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехай — ч., д. най; ФР. гаразд, добре <н. то й хай>, хоч <н. хай де = хоч де>; ЯК СП. щоб <н. скажи, хай знають = скажи, щоб знали>; (з нст. би) краще б <н. хай би купив, як має просити>. Словник синонімів Караванського
  3. нехай — див. згоджуватися; хай Словник синонімів Вусика
  4. нехай — розм. нех. 1》 част., у спол. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання; б) дозвіл, згоду, припущення; в) побажання, заклик. || у спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нехай — Най, хай Словник чужослів Павло Штепа
  6. нехай — НЕХА́Й¹, розм. НЕХ, спол. 1. допустовий. Уживається для вираження допустового припущення при протиставленні. Він не може жити з нелюбою! Нехай роблять з ним що хотять [хочуть], нехай його судять, як знають, а він не пустить її до хати (М. Словник української мови у 20 томах
  7. нехай — бода́й (неха́й, хай і т. ін.) моро́ка кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу чого-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. нехай — I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) (УЖЕ́) ТАК, ХАЙ розм., НЕХА́Й розм. Словник синонімів української мови
  9. нехай — Неха́й, хай, присл.; неха́й би то, неха́й же, неха́й но Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нехай — НЕХА́Й, розм. НЕХ. 1. част., у спол. з дієсл. 3 ос. одн. або мн. теп. або майб. ч. Уживається для утворення аналітичної форми наказового способу 3 ос. дієслова, що виражає: а) наказ, спонукання. Словник української мови в 11 томах
  11. нехай — Неха́й нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. н. п. Словник української мови Грінченка