нещасливий

Значення в інших словниках

1. нещасливий — (який не має щастя) нещасний, згорьований, безталанний, бездольний, (що зазнав багато мук) багатостраждальний, (який живе в біді) бідний, горопашний, (який приносить нещастя) фатальний, злощасний. Словник синонімів Полюги
2. нещасливий — нещасли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
3. нещасливий — НЕЩАСЛИВИЙ – НЕЩАСНИЙ Нещасливий. 1. Позбавлений щастя, радості тощо: нещаслива людина, нещасливий в особистому житті. [Меланія Семенівна:] Я така нещаслива, така нещаслива була за своїм чоловіком!.. (Б.Грінченко). Літературне слововживання
4. нещасливий — Бездолець, бездольний, бездольник, безталанний, безталанник, безщасний, бідага, бідняга, бідолага, бідолайчик, бідолах, бідолаха, бідолашечка, бідолашка, бідоряга, бідоряжечка, бідоряжка, горопаха, горопашний, горопашник, горювальник, зазнайбіда... Словник синонімів Вусика
5. нещасливий — [неишчасливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
6. нещасливий — -а, -е. 1》 Позбавлений щастя, радості і т. ін. || у чому. Якому не щастить у чому-небудь. 2》 Який приносить горе, нещастя і т. ін. || Пов'язаний з чиїмось нещастям, горем, стос. до нього (про місце, час). Великий тлумачний словник сучасної мови
7. нещасливий — НЕЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. у чому. Який не має успіху, удачі, талану в чому-небудь, якому не таланить, не щастить у чому-небудь; неталанливий, неталанистий. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері (М. Словник української мови у 20 томах
8. нещасливий — бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година!... Фразеологічний словник української мови
9. нещасливий — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
10. нещасливий — Нещасли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. нещасливий — НЕЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Позбавлений щастя, радості і т. ін. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівана, — і вже повік нещасливий він житиме (Вовчок, І, 1955, 203); За народ свій нещасливий, Повна щирої журби... Словник української мови в 11 томах
12. нещасливий — Нещасливий, -а, -е Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь. Стор. МПр. 55. Словник української мови Грінченка