1. Фразеологічний словник української мови

нещасливий

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах).

бода́й поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. (Зінька:) Бодай тебе, братіку (братику), побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний).

лиха́ (нещасли́ва) годи́нонька, перев. зі сл. моя, на́ша. Уживається як вигук при вираженні душевних страждань, переживань і т. ін. Я не боюся, тільки журюся. Ой, лиха моя годинонька! — обізвалась Соломія (І. Нечуй-Левицький); Ой, лиха наша годинонька! І з Лубен вибирались хапком.., і тепер довелося хапком тікати (І. Нечуй-Левицький); А товаришки… що подумають, а село все що скаже?.. Нещаслива годинонько, безталанна моя доленько (Панас Мирний); Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка).

поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нещасливий — (який не має щастя) нещасний, згорьований, безталанний, бездольний, (що зазнав багато мук) багатостраждальний, (який живе в біді) бідний, горопашний, (який приносить нещастя) фатальний, злощасний. Словник синонімів Полюги
  2. нещасливий — нещасли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нещасливий — НЕЩАСЛИВИЙ – НЕЩАСНИЙ Нещасливий. 1. Позбавлений щастя, радості тощо: нещаслива людина, нещасливий в особистому житті. [Меланія Семенівна:] Я така нещаслива, така нещаслива була за своїм чоловіком!.. (Б.Грінченко). Літературне слововживання
  4. нещасливий — Бездолець, бездольний, бездольник, безталанний, безталанник, безщасний, бідага, бідняга, бідолага, бідолайчик, бідолах, бідолаха, бідолашечка, бідолашка, бідоряга, бідоряжечка, бідоряжка, горопаха, горопашний, горопашник, горювальник, зазнайбіда... Словник синонімів Вусика
  5. нещасливий — [неишчасливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. нещасливий — -а, -е. 1》 Позбавлений щастя, радості і т. ін. || у чому. Якому не щастить у чому-небудь. 2》 Який приносить горе, нещастя і т. ін. || Пов'язаний з чиїмось нещастям, горем, стос. до нього (про місце, час). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нещасливий — НЕЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. у чому. Який не має успіху, удачі, талану в чому-небудь, якому не таланить, не щастить у чому-небудь; неталанливий, неталанистий. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері (М. Словник української мови у 20 томах
  8. нещасливий — Нещаслива година, як лиха родина. Бо не поможе в біді, а іще гірше пошкодить. Нещасливий і неосторожний, то собі браття. Бо оба терплять. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. нещасливий — НЕВДА́ЛИЙ (про дію, відрізок часу і т. ін. — який закінчився або проходив не так, як хтось бажав), НЕВДА́ТНИЙ, НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил. Перестраждавши потай після невдалої втечі, Кульбака знов набирав духу для життя (О. Словник синонімів української мови
  10. нещасливий — Нещасли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. нещасливий — НЕЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Позбавлений щастя, радості і т. ін. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівана, — і вже повік нещасливий він житиме (Вовчок, І, 1955, 203); За народ свій нещасливий, Повна щирої журби... Словник української мови в 11 томах
  12. нещасливий — Нещасливий, -а, -е Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь. Стор. МПр. 55. Словник української мови Грінченка