1. Приповідки або українсько-народня філософія

нюхати

Не варт і за нюх табаки.

Не варт нічого. Нюх табаки, це давня дуже мінімальна вартість.

Нюхом вовк ситий не буде.

Голодний мусить їсти, бо нюхом не насититься.

Хто нюхає, той нікого не слухає.

Сам переконується, а не слухає нікого.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нюхати — ню́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нюхати — Нюшкувати, нюшити, обнюхувати, поводити носом; П. вистежувати, вишукувати, розвідувати, винюхувати; (пре. із ч. не) куштувати, пробувати, зазнавати, мати уявлення <н. пороху не нюхав>. Словник синонімів Караванського
  3. нюхати — Винюхувати, донюхуватися, занюхувати, нанюхувати, нюх-нюх (у знач. присудка: а він нюх-нюх), нюхнути, нюшити, нюшкувати, обнюхувати, перенюхувати, принюхуватися, пронюхувати Фразеологічні синоніми: нюхати наркоз; нюхати порох Словник синонімів Вусика
  4. нюхати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Вдихати через ніс який-небудь запах. 2》 перех. і без додатка. Вдихати в ніс лікарські, наркотичні і т. ін. засоби з лікувальною або якою-небудь іншою метою. 3》 неперех., перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нюхати — (пес) нюшити, винтошувати, винюшити, повинюшувати, занюшувати, знюшувати, знюшити, познюшувати, нанюшувати, нанюшити, понанюшувати, обнюшувати, обнюшити, пообнюшувати, перенюшувати, перенюшити, попоперенюшувати, понюшувати, понюшити, унюшувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. нюхати — НЮ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. що і без дод. Вдихати через ніс який-небудь запах. – Оце я .. задер свою кирпу вгору до неба та й нюхаю, чи не печуть млинців на небі (І. Нечуй-Левицький); Нюхає Лисичка – добра страва!... Словник української мови у 20 томах
  7. нюхати — ню́хати: ◊ ню́хати баче́вського → бачевський Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. нюхати — (і) не ню́хати / не поню́хати по́роху. 1. Не бути на війні, не брати участі у воєнних діях. — Ваші жовніри, князю, вже вимуштровані, а наші ще й пороху не нюхали (І. Нечуй-Левицький); — Ха! Знайшов, де шукати наші війська! Змоталися всі. Фразеологічний словник української мови
  9. нюхати — Ню́хати, -хаю, -хаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нюхати — НЮ́ХА́ТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і без додатка. Вдихати через ніс який-небудь запах. — Оце я.. задер свою кирпу вгору до неба та й нюхаю, чи не печуть млинців на небі (Н.-Лев., III, 1956, 351); Нюхає Лисичка — добра страва!... Словник української мови в 11 томах
  11. нюхати — Нюхати, -хаю, -єш гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252. Словник української мови Грінченка