1. Приповідки або українсько-народня філософія

нічого

З пустого і порожнього нічого не набереш, ані наллєш.

Не можна взяти там, де нічого нема.

Нічого й не чув, як комар чхнув.

Не звернув уваги на другорядну річ.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічого — ні́чого присудкове слово не доводиться, не випадає незмінювана словникова одиниця нічо́го прислівник ніскільки; жодної речі, факту тощо; непогано — розм. незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нічого — 1. (про повну відсутність чого-небудь) дірка з (від) бублика, жарт.; ні (ані) гич; дуля з маком, вульг. Взяв з бублика дірку!.. (Нехода, Хто сіє вітер, 1959, с. 157); – Вуйко Степан! – радо скочив з лавки Михайлик. – Цукерки маєте?... Словник фразеологічних синонімів
  3. нІчого — пр. сл., нема чого, не варто, не треба, не випадає; ЗАЙ. нема що. Словник синонімів Караванського
  4. нічого — див. добре; немає Словник синонімів Вусика
  5. нічого — I у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. || Не варто; не треба; нема чого. Нічого й казати — без сумніву, дійсно, безперечно, насправді. II займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення заперечного об'єкта дії або його відсутності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нічого — НІЧО́ГО, займ., запереч. 1. Те саме, що ніщо́. Зоя, пораючись вранці у своїй радіорубці й відкриваючи за звичкою вікно, що виходило в степ, не бачила тепер там нічого втішного (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що ніскі́льки... Словник української мови у 20 томах
  7. нічого — від (з) ні́чого роби́ти. Через бездіяльність, маючи вільний час. Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Фразеологічний словник української мови
  8. нічого — НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Словник синонімів української мови
  9. нічого — Ні́чого, присл. нічо́го, нічо́му, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нічого — НІЧО́ГО, у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. Людська гідність, — цього в світі капіталістів шукати нічого (Ленін, 31, 1973, 122); [Баклажаненко:] Бачиш, тобі і збиратись нічого, бо ти уже одягнений, тільки другий черевик надінь (Мик. Словник української мови в 11 томах
  11. нічого — Нічо́го мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167. --------------- Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити. Словник української мови Грінченка