нічого

1. (про повну відсутність чого-небудь) дірка з (від) бублика, жарт.; ні (ані) гич; дуля з маком, вульг.

Взяв з бублика дірку!.. (Нехода, Хто сіє вітер, 1959, с. 157); – Вуйко Степан!радо скочив з лавки Михайлик. – Цукерки маєте? Солтис зніяковіло пом’явся і зважився на жарт. – Дірку від бублика! (Луговський, Недокопана криниця, 1984, с. 121); Двадцять чільних Провідників тих «рухів шкільних» Прикликав [пан] не сказав ні гич, А лиш по черзі простирати Велів і кожному вліпляти По двадцять солених палиць (Франко, 10, 1954, с. 287); [Степанець:] Відчинив крамницю, кинувся одразу до зошита, а там, вибачаюся, дуля з маком! (Луговський, Недокопана криниця, 1984, с. 51).

2. (про повну необізнаність у чомусь – з сл. не знати, не розуміти, не розбиратися і т. ін.) ні аза, заст.; ні бе ні ме [ні кукуріку], зневажл.; ні бельмеса, заст.; ні бум-бум, зневажл.; ні (ані) в зуб, розм.; як баран в аптеці (в біблії, в книзі), ірон.

Хай краще моя дочка не знатиме ні аза, а в школу ту я не пущу (Панас Мирний, 4, 1970, с. 504); – Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе ні ме ні кукуріку, а це заглядає в книгу, ще й шепче щось, мов рак у торбі (Стельмах, 1, 1982, с. 431); На кожних зборах те ж саме Жує пролаза-кандидат. В науці він ні бе ні ме! Зате зарплата в акурат! (С. Олійник, 2, 1968, с. 126); А що там ти ще додаєшні бельмеса не розберу (Яновський, 1, 1982, с. 30); Сорока зневажливо кидав: – Якщо вже сам агроном настроював, а ти ні бум-бум, то ніякий ти не музикант, а чоботар (Тельнюк, Білий камінь, 1984, с. 11); – Кози [дівчата] латині ні в зуб, а за хлопцями вже стріляють (Ткачук, Назустріч волі, 1984, с. 182); Він [брат] навіть сам того не примічаючи, привик міряти людей математикою: наприклад, як часом каже про якого, що недотепний, дурний, то каже, що «він математики ні в зуб не знає» (Леся Українка, 5, 1956, с. 11); З людиною буває часто так, Що добре знаючи колишнього події, Вона сучасності ні в зуб не розуміє (Рильський, Поеми, 1957, с. 263); [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (Микитенко, 1, І957, с. 29–30); – Правду кажу, хоч і родич мій Грицько. Він же до тебе обіймав цю посаду [бібліотекаря]. Скинули його, бо в книгах він розбирається як баран в аптеці (Большак, Образа, 1980, с. 69); [Дмитро:] Він [Крамовий] мені наукою почав на людях очі пекти, а сам в тій науці, як баран у книзі, розбирається (Стельмах, 3, 1982, с. 141).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічого — ні́чого присудкове слово не доводиться, не випадає незмінювана словникова одиниця нічо́го прислівник ніскільки; жодної речі, факту тощо; непогано — розм. незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нІчого — пр. сл., нема чого, не варто, не треба, не випадає; ЗАЙ. нема що. Словник синонімів Караванського
  3. нічого — див. добре; немає Словник синонімів Вусика
  4. нічого — I у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. || Не варто; не треба; нема чого. Нічого й казати — без сумніву, дійсно, безперечно, насправді. II займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення заперечного об'єкта дії або його відсутності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нічого — НІЧО́ГО, займ., запереч. 1. Те саме, що ніщо́. Зоя, пораючись вранці у своїй радіорубці й відкриваючи за звичкою вікно, що виходило в степ, не бачила тепер там нічого втішного (О. Гончар). 2. розм. Те саме, що ніскі́льки... Словник української мови у 20 томах
  6. нічого — З пустого і порожнього нічого не набереш, ані наллєш. Не можна взяти там, де нічого нема. Нічого й не чув, як комар чхнув. Не звернув уваги на другорядну річ. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. нічого — від (з) ні́чого роби́ти. Через бездіяльність, маючи вільний час. Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Фразеологічний словник української мови
  8. нічого — НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Словник синонімів української мови
  9. нічого — Ні́чого, присл. нічо́го, нічо́му, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нічого — НІЧО́ГО, у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. Людська гідність, — цього в світі капіталістів шукати нічого (Ленін, 31, 1973, 122); [Баклажаненко:] Бачиш, тобі і збиратись нічого, бо ти уже одягнений, тільки другий черевик надінь (Мик. Словник української мови в 11 томах
  11. нічого — Нічо́го мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167. --------------- Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити. Словник української мови Грінченка