пава

Красна пава пером, а жена нравом.

Жінку прикрашає гарний характер.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пава — па́ва 1 іменник жіночого роду, істота птах па́ва 2 іменник жіночого роду пір'їна діал. Орфографічний словник української мови
  2. пава — ПАВА – ПАВИЧ – ПАВІАН Пава. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових. 2. Самиця цього птаха. Павич, -а, ор. -ем. 1. Те саме, що пава 1. 2. Самець пави. Павіан, -а. Велика мавпа з пишною шерстю й видовженою мордою, що живе в Африці та Аравії. Літературне слововживання
  3. пава — -и, ж. 1》 Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. || перен., розм. Горда, пихата людина. || перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пава — ПА́ВА, и, ж. 1. Великий птах родини фазанових, розповсюджений у Південній Азії, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пава — ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Фразеологічний словник української мови
  6. пава — ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, .. Словник синонімів української мови
  7. пава — Па́ва, -ви; па́ви, пав Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пава — ПА́ВА, и, жін. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Словник української мови в 11 томах
  9. пава — Пава, -ви ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. ум. павонька, павочка. Словник української мови Грінченка