пава

ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, .. хто приступнішим, хто гордівником (Ю. Збанацький); Козак не гордун, що обірве, то й у кавдун (черево) (прислів'я); Він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що гордяки будуть присмирені (І. Франко); — Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, — відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. — Яка пава! — сказав жовнір, наприндившись.. — Покажи паспорт (П. Панч); Голова вдався собі разом тупиця й гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш).

ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Квітка-Основ'яненко); Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пава — па́ва 1 іменник жіночого роду, істота птах па́ва 2 іменник жіночого роду пір'їна діал. Орфографічний словник української мови
  2. пава — ПАВА – ПАВИЧ – ПАВІАН Пава. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових. 2. Самиця цього птаха. Павич, -а, ор. -ем. 1. Те саме, що пава 1. 2. Самець пави. Павіан, -а. Велика мавпа з пишною шерстю й видовженою мордою, що живе в Африці та Аравії. Літературне слововживання
  3. пава — -и, ж. 1》 Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. || перен., розм. Горда, пихата людина. || перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пава — ПА́ВА, и, ж. 1. Великий птах родини фазанових, розповсюджений у Південній Азії, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Як між павами ворона Поваги не має, Так невчений в товаристві Голову схиляє (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пава — Красна пава пером, а жена нравом. Жінку прикрашає гарний характер. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. пава — ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Фразеологічний словник української мови
  7. пава — Па́ва, -ви; па́ви, пав Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пава — ПА́ВА, и, жін. 1. Великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Словник української мови в 11 томах
  9. пава — Пава, -ви ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. ум. павонька, павочка. Словник української мови Грінченка