1. Приповідки або українсько-народня філософія

пляшка

Гудить, як муха у пляшці.

Сам наробив собі лиха, а тепер кричить ратунку.

Чия пляшка на столі, того правда на селі.

Так характеризують справедливість сільських суддів, які за хабарі,, чи підпоювання робили кривосуддя. Той виграв справу, хто дав пити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пляшка — пля́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пля́шки Орфографічний словник української мови
  2. пляшка — (чотиригранна) штоф; (велика) сулія, сов. бутель; (маленька) шкалик, пляшечка; плящина; п! ФЛЯКОН. Словник синонімів Караванського
  3. пляшка — -и, ж. Скляна посудина (перев. циліндричної форми) для рідин, яка має вузьку довгасту шийку. || розм. Така посудина зі спиртним напоєм. || військ., розм. Така посудина з запалювальною або вибуховою сумішшю. || Кількість рідини, що входить у таку посудину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пляшка — Пля́шка, -шки, -шці; пляшки́, -шо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пляшка — ПЛЯ́ШКА, и, ж. Скляна посудина (перев. циліндричної форми) для рідин, яка має вузьку довгасту шийку. Він і вийняв з кишені повну пляшку з сивухою і чарку (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. пляшка — син. з спиртним: ампула, банка, батл (ботл), батя, бомба, вагон, віз, книга, пляндер, пляха, плящина, пузир, слоїк, тренер, флакон, фляндер. пляшка алкогольного напою місткістю 0,7-0,8 л — бомба, фауст, фаустпатрон, фугас. пляшка вина: фляга, фляжчина. Словник жарґонної лексики української мови
  7. пляшка — лі́зти / полі́зти у пля́шку, жарт. Сердитися, гніватися (нерідко без достатніх на те підстав). Сагайда не дав розгулятися своєму самолюбству .. Зрештою, сам собі винен, і нічого тепер лізти в пляшку (О. Гончар); — Скоїлось те, що в пляшку поліз чоловік. Фразеологічний словник української мови
  8. пляшка — БУ́ТЕЛЬ (велика пляшка), СУЛІ́Я́. На підвіконнях у кожному будиночку стояли бутлі з наливками — вишневими, сливовими, смородиновими (Є. Гуцало); В руці у нього метлялася порожня оплетена сулія (О. Гончар). — Пор. пля́шка. Словник синонімів української мови
  9. пляшка — ПЛЯ́ШКА, и, ж. Скляна посудина (перев. циліндричної форми) для рідин, яка має вузьку довгасту шийку. Він і вийняв з кишені повну пляшку з сивухою і чарку (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах