помилувати

Значення в інших словниках

1. помилувати — поми́лувати дієслово доконаного виду пощадити помилува́ти дієслово доконаного виду поголубити Орфографічний словник української мови
2. помилувати — I помилув`ати-ую, -уєш, док., перех. 1》 Док. до милувати 1). 2》 Милувати якийсь час. II пом`илувати-ую, -уєш, док., перех. 1》 Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось. || Виявити жалість, милосердя до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помилувати — ПОМИЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Док. до милува́ти 1. – Ходи, тебе я помилую, Прижму до серця – поцілую... (І. Котляревський). 2. Милува́ти якийсь час. ПОМИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Словник української мови у 20 томах
4. помилувати — бог (Госпо́дь) ми́лував / поми́лував кого і без додатка. Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. — Ти оглух?..— Та поки Бог милував (М. Стельмах); — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Фразеологічний словник української мови
5. помилувати — ПОМИ́ЛУВАТИ (звільнити від покарання), АМНІСТУВА́ТИ, ПОЩАДИ́ТИ. Вмираючому завжди кажуть, що він видужує, а засудженому до страти, що його помилують (З. Тулуб); Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (І. Ле). Словник синонімів української мови
6. помилувати — Поми́лувати, -лую, -луєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. помилувати — ПОМИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось. Краще десять винних помилувати, ніж одного невинного покарати (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
8. помилувати — Помилувати, -лую, -єш гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4. Словник української мови Грінченка