1. Приповідки або українсько-народня філософія

попадя

Або я попадя — курку їсти.

Оправдувалася жінка, яку посуджували о крадіж курки, яку з'їла.

Коли б нашій попаді та попова борода, то давно б благочинним була.

Як би мала власть, то й відчули б її.

Попадя би тебе з'їла.

Прокляття курці. У попаді лекша смерть, як у лиса.

Попові дзвонять, а попадю з села гонять.

Гірке положення попаді по смерті мужа.

Доти попадя княгиня, пак піп не загине.

Після смерті чоловіка попадя мусить залишити прихід.

Коли б нашій попаді та попова борода, то благочинним була.

Жарт про попадю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попадя — попадя́ іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. попадя — -і, ж., розм. Дружина попа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попадя — ПОПАДЯ́, і́, ж. Дружина попа. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі, так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Г. Квітка-Основ'яненко); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто – попадю чи попову дочку (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. попадя — ПОПАДЯ́ (дружина попа), ПАНІМА́ТКА заст., МА́ТУШКА розм. Величається, мов попадя на весіллі (прислів'я); — Бачите, як паніматка зраділа? То-то! — задоволений, злазить з воза отець Миколай (М. Словник синонімів української мови
  5. попадя — Попадя́, -ді́, -де́ю, -па́де! попа́ді, попа́дь, -па́дям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. попадя — ПОПАДЯ́, і́, ж. Дружина попа. Сікалися і міщани, і купці; залицялися і поповичі, так і попадею не хотіла [Галочка] бути (Кв.-Осн., II, 1956, 314); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто — попадю чи попову дочку (Мик., І, 1957, 230). Словник української мови в 11 томах
  7. попадя — Попадя́, -ді ж. 1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237. 2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20. Словник української мови Грінченка