поспішати
Поспішається, як з козами на торг.
Цуже поспішає.
Поспішиш — людей насмішиш.
Поспіхом нічого доброго зробити не можна.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поспішати — (намагатися щось швидко виконати) спішити, квапитися, хапатися. Словник синонімів Полюги
- поспішати — спішити чи поспішати? Ці дієслова збігаються у значенні “намагатися якнайшвидше зробити щось; бігти хутко, йти; прагнути вчасно потрапити кудись”. Спішити (поспішати) з відповіддю. Спішити (поспішати) на роботу. Тільки поспішати вживають у словосполученні годинник поспішає. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- поспішати — поспіша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поспішати — Квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло) лізти; (додому) ем. гнати. Словник синонімів Караванського
- поспішати — див. спішити Словник синонімів Вусика
- поспішати — -аю, -аєш, недок., поспішити, -шу, -шиш, док. 1》 з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. || тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поспішати — ПОСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. з інфін., з чим і без дод. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. Словник української мови у 20 томах
- поспішати — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- поспішати — ПОСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. Словник української мови в 11 томах