1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поспішати

поспіша́ти

-аю, -аєш, недок., поспішити, -шу, -шиш, док.

1》 з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися.

|| тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що-небудь.

|| тільки недок., із запереч. не та інфін. Не виявляти бажання негайно розпочати якусь дію, приступити до якої-небудь справи, роботи.

2》 Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін.; намагатися скоріше потрапити кудись, вчасно прийти, не спізнитися.

|| тільки недок., за ким – чим, розм. Те саме, що устигати.

|| тільки недок., за чим, перен., рідко. Прагнути не відстати від вимог сучасності, не залишитися позаду.

3》 Ідучи прискорено, показувати пізніший час (про годинник).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішати — (намагатися щось швидко виконати) спішити, квапитися, хапатися. Словник синонімів Полюги
  2. поспішати — спішити чи поспішати? Ці дієслова збігаються у значенні “намагатися якнайшвидше зробити щось; бігти хутко, йти; прагнути вчасно потрапити кудись”. Спішити (поспішати) з відповіддю. Спішити (поспішати) на роботу. Тільки поспішати вживають у словосполученні годинник поспішає. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. поспішати — поспіша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. поспішати — Квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло) лізти; (додому) ем. гнати. Словник синонімів Караванського
  5. поспішати — див. спішити Словник синонімів Вусика
  6. поспішати — ПОСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. з інфін., з чим і без дод. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. Словник української мови у 20 томах
  7. поспішати — Поспішається, як з козами на торг. Цуже поспішає. Поспішиш — людей насмішиш. Поспіхом нічого доброго зробити не можна. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. поспішати — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  9. поспішати — ПОСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. Словник української мови в 11 томах