причепити

Ні причепити, ні прилатати.

До нічого.

Причепився, як-Дурний до плота.

Не знає, що робить.

Причепився, як дурний до тіста.

Взявся до роботи і не годен дати собі ради.

Причепився, як кіт до сала.

Унадився і годі позбутися.

Причепився, як реп'ях до кожуха.

Причепився, що й годі позбутися.

Причепився, як чорт грішної душі.

Напасшій що й годі позбутися.

Причепилася публіка до чоловіка.

Згірдливо про лукавого, злобного чоловіка, або легкої слави жінку.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причепити — причепи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причепити — див. причіпляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причепити — ПРИЧЕПИ́ТИ див. причіпля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. причепити — причепи́ти (причіпи́ти): ◊ причепи́ти ду́шу до ті́ла → душа ◊ червону краватку причіпи́ти → краватка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. причепити — соро́чин хвіст приче́плено кому. Хто-небудь любить пліткувати, передавати будь-які чутки. — Попереджаю, щоб нічого не розказував Петрові, бо йому сорочин хвіст причеплено, буде знати весь хутір (З газети). Фразеологічний словник української мови
  6. причепити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. причепити — Причепи́ти, див. причі́плювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. причепити — ПРИЧЕПИ́ТИ див. причіпля́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. причепити — Причепити, -плю, -пиш гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс. Словник української мови Грінченка