причепити

Значення в інших словниках

1. причепити — причепи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. причепити — див. причіпляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причепити — ПРИЧЕПИ́ТИ див. причіпля́ти. Словник української мови у 20 томах
4. причепити — причепи́ти (причіпи́ти): ◊ причепи́ти ду́шу до ті́ла → душа ◊ червону краватку причіпи́ти → краватка Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. причепити — Ні причепити, ні прилатати. До нічого. Причепився, як-Дурний до плота. Не знає, що робить. Причепився, як дурний до тіста. Взявся до роботи і не годен дати собі ради. Причепився, як кіт до сала. Унадився і годі позбутися. Причепився, як реп'ях до кожуха. Приповідки або українсько-народня філософія
6. причепити — соро́чин хвіст приче́плено кому. Хто-небудь любить пліткувати, передавати будь-які чутки. — Попереджаю, щоб нічого не розказував Петрові, бо йому сорочин хвіст причеплено, буде знати весь хутір (З газети). Фразеологічний словник української мови
7. причепити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
8. причепити — Причепи́ти, див. причі́плювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. причепити — Причепити, -плю, -пиш гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс. Словник української мови Грінченка