рикати

Значення в інших словниках

1. рикати — ри́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. рикати — РЕВІТИ, ГОВОРИТИ; п-к -АЮЧИЙ, що рикає, рикун, рикало, о. з диким риком. Словник синонімів Караванського
3. рикати — див. кричати Словник синонімів Вусика
4. рикати — -аю, -аєш, недок., рикнути, рикну, рикнеш, док. 1》 неперех. Видавати рик (про тварин). || перен. Створювати різкі, сильні звуки, що нагадують рик тварин. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Говорити що-небудь грубо й уривчасто. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рикати — РИ́КА́ТИ, ри́ка́ю, ри́ка́єш, недок., РИ́КНУ́ТИ, ри́кну́, ри́кне́ш, док. 1. Видавати рик (про тварин). У тому місці, де риба підскакувала, ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (А. Словник української мови у 20 томах
6. рикати — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
7. рикати — Рика́ти, -ка́ю, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рикати — РИ́КАТИ, аю, аєш, недок., РИ́КНУТИ, ну, неш, док. 1. неперех. Видавати рик (про тварин). У тому місці, де риба підскакувала, ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (Турч., Зорі.. Словник української мови в 11 томах
9. рикати — Рика́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. рикнути, -ну, -неш гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н. Вол. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Камен. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. Словник української мови Грінченка