рукав

Говорить, як з рукава сипле.

Про дуже здібного бесідника.

Того тобі з рукава не витрясу.

Відки взяти, як нема.

Треба рукави закотити.

Треба взятися до роботи. До роботи рукави закочують, щоб не заважали.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукав — рука́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рукав — (дитячого одягу) рукавча; (ріки) РОЗТІК; (пожежний) кишка, шланг. Словник синонімів Караванського
  3. рукав — -а, ч. 1》 Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Спустивши рукава працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. 2》 Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рукав — 1. (річки) зарічок, розтік, розтока, коліно, турунчак, (смока) кішка 2. це сорочки Словник чужослів Павло Штепа
  5. рукав — РУКА́В, а́, ч. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. – Навиворот [навиворіт]! навиворот!... Словник української мови у 20 томах
  6. рукав — Бічне діяльне русло ріки; нагромадження піску у річному руслі, що створює виразне піднесення дна або виступ берега ріки. Універсальний словник-енциклопедія
  7. рукав — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко... Фразеологічний словник української мови
  8. рукав — РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник... Словник синонімів української мови
  9. рукав — Рука́в, -ва́; рукава́ і рукави́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рукав — РУКА́В, а, ч. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи.— Навиворот [навиворіт]! навиворот!... Словник української мови в 11 томах
  11. рукав — Відгалуження від центрального ядра хрестоподібної в плані споруди. Архітектура і монументальне мистецтво