рукав

РУКА́В, а, ч.

1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше).

Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи.— Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Мирний, І, 1954, 265);

Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Досв., Вибр., 1959, 254);

*Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом… (Сос., Близька далина, 1960, 135);

*У порівн. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Стельмах, II, 1962, 138).

◊ Зака́чувати (закача́ти) рука́ва (рукави́) див. зака́чувати;

Засу́кувати (засука́ти) рука́ва (рукави́) див. засуку́вати;

Спусти́вши рука́ва (рукави́) працюва́ти — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу.

— Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Збан., Ліс. красуня, 1955, 133).

2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки.

Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Н.-Лев., II, 1956, 384);

В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Збан., Між.. людьми, 1955, 33);

На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука.., 10, 1965, 40);

*Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетниками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Стельмах, І, 1962, 637);

*У порівн. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Стельмах, II, 1962, 67);

// Відгалуження гілки рослини.

Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колг. Укр., 8, 1956, 40).

3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл.

Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Ю. Янов., IV, 1959, 33);

З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука.., 10, 1956, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукав — рука́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рукав — (дитячого одягу) рукавча; (ріки) РОЗТІК; (пожежний) кишка, шланг. Словник синонімів Караванського
  3. рукав — -а, ч. 1》 Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Спустивши рукава працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. 2》 Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рукав — 1. (річки) зарічок, розтік, розтока, коліно, турунчак, (смока) кішка 2. це сорочки Словник чужослів Павло Штепа
  5. рукав — РУКА́В, а́, ч. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. – Навиворот [навиворіт]! навиворот!... Словник української мови у 20 томах
  6. рукав — Говорить, як з рукава сипле. Про дуже здібного бесідника. Того тобі з рукава не витрясу. Відки взяти, як нема. Треба рукави закотити. Треба взятися до роботи. До роботи рукави закочують, щоб не заважали. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. рукав — Бічне діяльне русло ріки; нагромадження піску у річному руслі, що створює виразне піднесення дна або виступ берега ріки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. рукав — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко... Фразеологічний словник української мови
  9. рукав — РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник... Словник синонімів української мови
  10. рукав — Рука́в, -ва́; рукава́ і рукави́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рукав — Відгалуження від центрального ядра хрестоподібної в плані споруди. Архітектура і монументальне мистецтво