рукав
РУКА́В (водяний потік, що відійшов у бік від головного русла), РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ЗА́РІЧОК, САГА́, ВІДНО́ГА. Тут Дніпро розливався на кілька рукавів і творив кілька великих і малих островів (П. Панч); На розтоці, на потоці два голуби воду пили (Словник Б. Грінченка); Коли допливли до кінця Дунаю, де дві розтоки розходились, царський син проговорив: — Ти — в одну сторону, а я — в другу (А. Калин); Ярослав... повернув човника на зарічок (Ю. Мушкетик); Перепинили (рибалки) Всю сагу сітками, Тоді в воду починають Гучно бить бовтами (Б. Грінченко); Віднога Дніпра.
ШЛАНГ (гумова чи брезентова труба для подавання води, газів, сипких тіл), КИ́ШКА розм., РУКА́В розм. По садках бурхала із шлангів вода на зелень, на квіти (О. Гончар); Аварійна бригада розмотує товсту брезентову кишку (М. Ю. Тарновський); — Підганяємо машини до стіни.., а нам треба рукави брати, приєднувати рукави і треба гасити полум'я (Ю. Щербак).
Значення в інших словниках
- рукав — рука́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рукав — (дитячого одягу) рукавча; (ріки) РОЗТІК; (пожежний) кишка, шланг. Словник синонімів Караванського
- рукав — -а, ч. 1》 Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Спустивши рукава працювати — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. 2》 Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукав — 1. (річки) зарічок, розтік, розтока, коліно, турунчак, (смока) кішка 2. це сорочки Словник чужослів Павло Штепа
- рукав — РУКА́В, а́, ч. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи. – Навиворот [навиворіт]! навиворот!... Словник української мови у 20 томах
- рукав — Говорить, як з рукава сипле. Про дуже здібного бесідника. Того тобі з рукава не витрясу. Відки взяти, як нема. Треба рукави закотити. Треба взятися до роботи. До роботи рукави закочують, щоб не заважали. Приповідки або українсько-народня філософія
- рукав — Бічне діяльне русло ріки; нагромадження піску у річному руслі, що створює виразне піднесення дна або виступ берега ріки. Універсальний словник-енциклопедія
- рукав — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко... Фразеологічний словник української мови
- рукав — Рука́в, -ва́; рукава́ і рукави́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рукав — РУКА́В, а, ч. 1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи.— Навиворот [навиворіт]! навиворот!... Словник української мови в 11 томах
- рукав — Відгалуження від центрального ядра хрестоподібної в плані споруди. Архітектура і монументальне мистецтво