рута

Зелене, як рута.

Рута все держиться зеленою, як і барвінок. Їх уживають на весілля.

Не поможе рута й маруна, як голова обернеться до труна.

Руту та маруну уживають як лічничі зілля. І вони не поможуть, як прийшла смерть.

Чи з рутою, чи без рути, а вже старій бабі дівчиною не бути.

Старі молодими не стануть. Час вирив своє нестерте п'ятно.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рута — ру́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рута — -и, ж. 1》 Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить ефірну олію. || нар.-поет. Уживається як символ привабливості, краси. Дівчина-рута. 2》 Настій, відвар цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рута — РУ́ТА, и, ж. 1. Багаторічна напівкущова або трав'яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію і використовується в медицині та парфюмерії. Заясніли під гарячим червневим сонцем мітелки червоної рути (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рута — ру́та дорога, шлях (ст): Ніхто з нас, учнів, навіть не знав, де він мешкав. Він мав у Львові сталу “руту”, якою щодня ішов перед полуднем, а опісля тими самими вулицями вертав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. рута — Сіро-зелений кущ родини рутових, поширений у Середземномор'ї; листки перисті, містять ефірну олію, квітки жовті; культивують як декоративну і лікарську рослину; вважають рослиною закоханих (вінок із рути для коханої дівчини). Універсальний словник-енциклопедія
  6. рута — Ру́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рута — РУ́ТА, и, ж. (Ruta L.). 1. Багаторічна напівкущова або трав’яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в медицині та парфюмерії. Заясніли під гарячим червневим сонцем мітелки червоної рути (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  8. рута — Рута, -ти ж. 1) раст. a) Ruta graveolens L. Вх. Пч. І. 12. Мил. 35. ЗОЮЗ. I. 134. Зелене, як рута. Ном. 13156. б) — пташина. Fumaria officinalis. ЗЮЗО. І. 123. в) — польова. Onobrychis sativa. Лв. 100. Словник української мови Грінченка