слухати

Ми себе не слухаємо, а чужого батога дуже радо будемо.

Іронічно про народ, серед якого немає єдності і взаєморозуміння, і він потрапляє у чужинецьку неволю.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухати — (вухом ловити звуки) сприймати// насторожувати вуха, ловити кожне слово, розвішувати вуха. Словник синонімів Полюги
  2. слухати — слу́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. слухати — (уважно) насторожувати (нашорошувати) вуха (уха, вухо, слух); ловити кожне слово; ловити слово із рота; (довірливо, втрачаючи пильність) розвішувати (розставляти) вуха; (прислухатися) прихиляти [своє] вухо (ухо) до кого, до чого, заст. Словник фразеологічних синонімів
  4. слухати — Вислухувати, прослухувати, (уважно) зазирати <�заглядати> в рот, ловити кожне слово, обертатися на слух; (напружено) дослухатися, прислухатися; (матір) слухатися кого; (справу в суді) розглядати; (доповідь) заслухувати; (лекції) відвідувати... Словник синонімів Караванського
  5. слухати — Вислухати, вислуховувати, вислухувати, вслухатися, дослухатися, дослуховувати, дослуховуватися, дослухувати, дослухуватися, заслухатися, заслуховуватися, наслухати, наслуховувати, наслухувати, насторожуватися, насторочуватися, наструнчуватися... Словник синонімів Вусика
  6. слухати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. слухати — СЛУ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. – Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (І. Словник української мови у 20 томах
  8. слухати — слу́хати : ◊ слу́хати осля́чої шкі́ри → ослячий ◊ слу́хати псьо́ї шкіри → песій ◊ слу́хати як трава́ росте́ підслуховувати, шпигувати (ст): Рано встаєш, ідеш нібито на виклади, а слухаєш як трава росте, збираєш інформації (Керницький) ◊ хто слу́ха... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. слухати — но́ги не слу́хають (не слу́хаються) кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти через утому, виснаження, старість, переживання і т. ін. За столом тупо пропиває свою данину з куркулів Кузьма Василенко. Фразеологічний словник української мови
  10. слухати — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  11. слухати — СЛУ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. — Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Котл., І, 1952, 249); [Запорожець:] А що нам ваша старшина?... Словник української мови в 11 томах
  12. слухати — Слухати, -хаю, -єш гл. 1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Мет. 95. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. Ном. № 13001. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. Ном. № 1080. Словник української мови Грінченка