1. Приповідки або українсько-народня філософія

сушити

Не літа зсушили тіло, а від праці.

Тяжко працював і швидко постарів від цього.

Не суши зубів.

Не смійся.

Сушить зуби, як циган до місяця.

Значіння, що й попереднє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушити — суши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сушити — Висушувати, засушувати, (ті ло) виснажувати, знесилювати, (душу) му чити, (голову) ламати Словник синонімів Караванського
  3. сушити — Вив'ялювати, висушувати, в'ялити, дов'ялювати, досушувати, зав'ялювати, засушувати, обезводнювати, обезволожувати, обсушувати, осушувати, пересушувати, підв'ялювати, підсушувати, прив'ялювати, присушувати, пров'ялювати... Словник синонімів Вусика
  4. сушити — СУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, недок., що. 1. Позбавляти вологи, робити що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці. Словник української мови у 20 томах
  5. сушити — Ить, безос. Відчувати сильну спрагу. Як мене сушить після вчорашньої пиятики! Словник сучасного українського сленгу
  6. сушити — сушу, сушиш, недок., перех. 1》 Позбавляти вологи, робити що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці. || Позбавляючи вологи, робити сухішим, сухим. || Викликати відчуття сухості у горлі, на губах, язиці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сушити — суши́ти / ви́сушити се́рце. 1. чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський); Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Фразеологічний словник української мови
  8. сушити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  9. сушити — Суши́ти, сушу́, су́шиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сушити — СУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, недок., перех. 1. Позбавляти вологи, робити що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці, біля вогню, на сонці. Словник української мови в 11 томах
  11. сушити — Суши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити. 2) Сущить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мет. 45. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить. Ном. № 1117. Словник української мови Грінченка