учитися

Учися більше від дітей, як діти від тебе.

Від дітей можна багато навчитися.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учитися — учи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. учитися — (чого) вивчати <�студіювати, засвоювати> що, обр. сидіти на шкільній <�студентській> лаві; (практично) набивати руку, переймати досвід; (у школі) ходити <�вчащати> до, відвідувати що; навчатися, (на кого) думати бути ким Словник синонімів Караванського
  3. учитися — [ўчитиес'а] = вчитися ўчус'а, ўчис':а, ўчиц':а, ўчиемос'а, ўчиетеис'а, ўчац':а; нак. ўчис'а, ўч'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. учитися — УЧИ́ТИСЯ (ВЧИ́ТИСЯ), учу́ся, у́чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Т. Шевченко); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була!... Словник української мови у 20 томах
  5. учитися — (вчитися), учуся, учишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. || з інфін. Опановувати навичками у певній конкретній галузі, набувати уміння робити що-небудь. || Бути учнем, студентом якого-небудь навчального закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. учитися — сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся?... Фразеологічний словник української мови
  7. учитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  8. учитися — Учи́тися, учу́ся, у́чишся чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. учитися — УЧИ́ТИСЯ (ВЧИ́ТИСЯ), учу́ся, у́чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Шевч., І, 1963, 334); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Словник української мови в 11 томах
  10. учитися — Учитися, учуся, учишся гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145. Словник української мови Грінченка