деісус

деісу́с

І деісіс 1. Образ Ісуса Христа як Царя Слави та Божої Матері й Івана Хрестителя, що стоять обабіч нього в молитовних позах, який розміщують у третьому ярусі іконостаса над іконою "Таємна вечеря"; 2. Ярус іконостаса, у якому розміщений деісус; 3. Триптих із образами Ісуса Христа, Божої Матері та Івана Хрестителя

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деісус — -а, ч. У середньовічному європейському мистецтві – композиція, що містила зображення Христа (посередині) та звернених до нього у молитовних позах Богоматері та Іоанна Предтечі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деісус — ДЕ́ІСУС, а, ч. (з великої літери). У церковному мистецтві – ікона із зображенням Христа (посередині) та звернених до нього у молитовних позах Богоматері та Іоанна Предтечі. Словник української мови у 20 томах
  3. деісус — Ікона із зображенням Ісуса Христа, матері божої та Іоанна Предтечі; ряд ікон, в якому вміщений власне деісус; увесь багатоярусний іконостас Словник застарілих та маловживаних слів