деісус
де́ісус
-а, ч.
У середньовічному європейському мистецтві – композиція, що містила зображення Христа (посередині) та звернених до нього у молитовних позах Богоматері та Іоанна Предтечі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деісус — І деісіс 1. Образ Ісуса Христа як Царя Слави та Божої Матері й Івана Хрестителя, що стоять обабіч нього в молитовних позах, який розміщують у третьому ярусі іконостаса над іконою "Таємна вечеря"; 2. Ярус іконостаса, у якому розміщений деісус;... Словник церковно-обрядової термінології
- деісус — ДЕ́ІСУС, а, ч. (з великої літери). У церковному мистецтві – ікона із зображенням Христа (посередині) та звернених до нього у молитовних позах Богоматері та Іоанна Предтечі. Словник української мови у 20 томах
- деісус — Ікона із зображенням Ісуса Христа, матері божої та Іоанна Предтечі; ряд ікон, в якому вміщений власне деісус; увесь багатоярусний іконостас Словник застарілих та маловживаних слів