кропити

Значення в інших словниках

1. кропити — кропи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. кропити — Бризкати, порскати, оприскувати, обпорскувати, оббризкувати, скроплювати; ЕВ. бити, вбивати, (з крісів) стріляти. Словник синонімів Караванського
3. кропити — див. бризкати Словник синонімів Вусика
4. кропити — кроплю, кропиш; мн. кроплять; недок. 1》 перех. і без додатка. Обливати дрібними краплями, бризками; оббризкувати. || Оббризкувати свяченою водою (під час деяких християнських обрядів тощо). || перен., розм. Бити; стріляти. || перен., жарт. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кропити — КРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. кро́плять; недок. 1. кого, що і без прям. дод. Обливати дрібними краплями, бризками; оббризкувати (у 1 знач.). Осінній дощ кропить дзвінко шибки (М. Словник української мови у 20 томах
6. кропити — кропи́ти 1. скроплювати, збризкувати водою (м, ср, ст) 2. церк. освячувати (м, ср, ст): Пан Отець на Йордан приходили до нас кропити хату (Авторка) 3.вул. стріляти (ст): Міра дивиться на руку, на якій важніє чорна, велика пістоля “нуль ахт”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. кропити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
8. кропити — КРОПИ́ТИ, кроплю́, кро́пиш; мн. кро́плять; недок. 1. перех. і без додатка. Обливати дрібними краплями, бризками; оббризкувати. Ухопив [дід] казанок з водою і, вирвавши жмут трави, почав кропити [бджіл] (Мирний, І, 1954, 192); Бризки від хвиль.. Словник української мови в 11 томах
9. кропити — Кропити, -плю́, -пиш гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грип. III. 510. Словник української мови Грінченка