1. Словник церковно-обрядової термінології

кума

кума́

Хрещена мати по відношенню до хрещеного батька та батьків охрещеного

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кума — кума́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири куми́ Орфографічний словник української мови
  2. кума — (для батьків дитини) хрещена мати, (для хрещених батьків) мати дитини; як зв. КУМО! ФАМ. голубко! сестро! тітко! Словник синонімів Караванського
  3. кума — Кумасенька, кумасечка, кумася, кумаська, кумка, кумонька, кумочка, кумця, нанашенька (хрещена мати), нанашечка, нанашка, хрещена Словник синонімів Вусика
  4. кума — -и, ж.; мн. куми. 1》 Хрещена мати стосовно до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини стосовно до хрещеного батька і хрещеної матері. 2》 заст. Приятелька (у звертанні). 3》 нар.-поет. Епітет лисиці в казках, байках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кума — КУМА́, и́, ж. 1. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Словник української мови у 20 томах
  6. кума — Багатий шепче з кумою, а бідний з журбою. Багаті забавляються, а бідні журяться. Кума з кумою ти-ри-ри-ри — свині моркву перерили. Куми заговорилися, а худоба шкоди наробила. Кума по христі і по хвості. Жарт із куми легкої слави. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кума — кум королю́, зі сл. бу́ти. У виграшному становищі. — Це ж сім десятин. Тоді я кум королю,— вголос міркує Євдоким Юренко (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  8. кума — ПО́ДРУГА (особа жіночої статі, з якою хтось дружить), ПРИ́ЯТЕЛЬКА, ПОДРУ́ЖНИЦЯ розм., ДРУГИ́НЯ заст., поет., ПОДРУЖИ́НА діал.; КУМА́ заст. (перев. у звертанні). Гризельда приїхала з батьком та з подругами на службу Божу в собор святого Яна (І. Словник синонімів української мови
  9. кума — КУМА́, и́, ж.; мн. куми. 1. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька; мати дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері. Словник української мови в 11 томах
  10. кума — Кума, -ми ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Словник української мови Грінченка