купіль

Значення в інших словниках

1. купіль — ку́піль іменник жіночого або чоловічого роду посудина або купання для купання; посудина з водою, в яку опускають дитину при церковному обряді хрещення Орфографічний словник української мови
2. купіль — (вода) купеля; (дія) купання, купанка; (посуд) ванна, г. купільник; цер. купільниця; мн. КУПЕЛІ, (теплі) води, джерела. Словник синонімів Караванського
3. купіль — купелі, ж. і купелю, ч. 1》 Тепла вода для купання. || Купання. || тільки мн. купелі, -ів. Мінеральні джерела; теплі води. || Посудина або кімната для купання; ванна. 2》 церк. Посудина з водою, в яку опускають дитину під час церковного обряду хрещення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. купіль — КУ́ПІЛЬ, ку́пелі, ж. і ку́пелю, ч. 1. Вода для купання. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері, Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Т. Шевченко); Князь-отець .. зустрів мене в зільнику, як брала я ласкавець на купіль князькам (К. Словник української мови у 20 томах
5. купіль — ку́піль → купель Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. купіль — Посудина на освячену воду для обряду хрищення; складається з чаші, стрижня і бази, звичайно багато оздоблена геометричним і рослинним орнаментами та сюжетними мотивами. Універсальний словник-енциклопедія
7. купіль — вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Фразеологічний словник української мови
8. купіль — ВА́ННА (посудина або кімната для купання), КУ́ПІЛЬ рідше. Багатіші пани позабирали з собою навіть ванни для купання (І. Нечуй-Левицький); Марія прочитала суворе розпорядження про те, щоб у всіх будинках було опечатано крани у ваннах (В. Словник синонімів української мови
9. купіль — Купі́ль, ку́пе́лю; -пе́лі, -лів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. купіль — КУ́ПІЛЬ, ку́пелі — ж. і ку́пелю — ч. 1. Тепла вода для купання. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері. Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
11. купіль — Купіль, -пелю и -плю м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звелім принести купіль, налити тропів і почала купатись. Левиц. І. 393. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Чуб. V. 316. Що ти мене, моя мати, в куплю не залляла? Гол. І. 239. Словник української мови Грінченка