невіста
неві́ста
див. наречена
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невіста — Дружина, заміжня жінка [XII] — жінка, женщина [II] Словник з творів Івана Франка
- невіста — див. наречена Словник синонімів Вусика
- невіста — -и, ж. 1》 розм., поет. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. || Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. Христова невіста — про черницю, монахиню. 2》 діал. Жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невіста — хохл. (невеста) наречена наречена, молода Словник чужослів Павло Штепа
- невіста — НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (І. Франко); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Л. Словник української мови у 20 томах
- невіста — Жінка Словник застарілих та маловживаних слів
- невіста — НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (Фр., XIII, 1954, 324); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Перв. Словник української мови в 11 томах
- невіста — Невіста, -ти ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. АД. II. 57. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту. К. ЧР. 221. Словник української мови Грінченка