1. Словник церковно-обрядової термінології

небіжчиця

небі́жчиця

жін. до небіжчик

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небіжчиця — небі́жчиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. небіжчиця — -і. Жін. до небіжчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небіжчиця — НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, ж. Жін. до небі́жчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. небіжчиця — ПОКІ́ЙНИЦЯ, ПОКІ́ЙНА, НЕБІ́ЖЧИЦЯ, НЕБІ́ЖКА, МЕ́РТВА, ПОМЕ́РЛА, УМЕ́РЛА (ВМЕРЛА). В тій половині хати читали псалтир над покійницею, а тут човгав фуганком благочестивий чоловічок, майструючи труну (М. Словник синонімів української мови
  5. небіжчиця — Небі́жчиця, -ці, -цею; -чиці, -чиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. небіжчиця — НЕБІ́ЖЧИЦЯ, і, ж. Жін. до небі́жчик. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом.., та вже й до смерті своєї крався і шептав (Вовчок, VI, 1956, 224); На ліжку лежала дівоча сорочка й спідниця, коралі й намисто його небіжчиці (Ю. Янов., Вершники, 1939, 92). Словник української мови в 11 томах
  7. небіжчиця — Небі(о)жчиця, -ці ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91). Словник української мови Грінченка