1. Словник української мови в 11 томах

невіста

НЕВІ́СТА, и, ж.

1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена.

І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (Фр., XIII, 1954, 324);

Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Перв., З глибини, 1956, 127);

// Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися.

Як виріс царевич, і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Стор., І, 1957, 62);

Князь Володимир привіз собі з Корсуня нову жону, ромейську царівну Анну, перезрілу грекиню, яка пересиділася в невістах (Загреб., Диво, 1968, 212).

Христо́ва неві́ста, заст. — про черницю, монахиню.

[Матушка-гуменя:] Я побачу, чи годна ти черницею бути, у Христові невісти постригтися (Мирний, V, 1955, 72).

2. діал. Жінка.

Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Ков., Світ.., 1960, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невіста — Дружина, заміжня жінка [XII] — жінка, женщина [II] Словник з творів Івана Франка
  2. невіста — див. наречена Словник церковно-обрядової термінології
  3. невіста — див. наречена Словник синонімів Вусика
  4. невіста — -и, ж. 1》 розм., поет. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. || Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. Христова невіста — про черницю, монахиню. 2》 діал. Жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невіста — хохл. (невеста) наречена наречена, молода Словник чужослів Павло Штепа
  6. невіста — НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (І. Франко); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. невіста — Жінка Словник застарілих та маловживаних слів
  8. невіста — Невіста, -ти ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. АД. II. 57. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту. К. ЧР. 221. Словник української мови Грінченка