облачатися

Значення в інших словниках

1. облачатися — облача́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. облачатися — -аюся, -аєшся, недок., облачитися, -чуся, -чишся, док., заст. 1》 уроч., ірон. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. 2》 Надівати на себе церковний одяг для здійснення відправи (про служителя культу). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облачатися — ОБЛАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛАЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., заст. 1. уроч., ірон. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. Снилися [Сеспелеві] оптимістичні.. сни. То він кидався у відчайдушні штикові атаки, то.. Словник української мови в 11 томах
4. облачатися — ОБЛАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛАЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., заст. 1. уроч., жарт. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. Снилися [Сеспелеві] оптимістичні .. сни. То він кидався у відчайдушні штикові атаки, то.. Словник української мови у 20 томах
5. облачатися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови