1. Великий тлумачний словник сучасної мови

облачатися

облача́тися

-аюся, -аєшся, недок., облачитися, -чуся, -чишся, док., заст.

1》 уроч., ірон. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися.

2》 Надівати на себе церковний одяг для здійснення відправи (про служителя культу).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облачатися — облача́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. облачатися — Одягати на себе богослужбовий одяг Словник церковно-обрядової термінології
  3. облачатися — ОБЛАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛАЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., заст. 1. уроч., ірон. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. Снилися [Сеспелеві] оптимістичні.. сни. То він кидався у відчайдушні штикові атаки, то.. Словник української мови в 11 томах
  4. облачатися — ОБЛАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛАЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., заст. 1. уроч., жарт. Одягати на себе що-небудь; одягатися, наряджатися. Снилися [Сеспелеві] оптимістичні .. сни. То він кидався у відчайдушні штикові атаки, то.. Словник української мови у 20 томах
  5. облачатися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови