поминання

Значення в інших словниках

1. поминання — помина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. поминання — -я, с. 1》 Дія за знач. поминати I. 2》 Те саме, що поминальник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поминання — ПОМИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помина́ти¹. Од Катрі такий самий лист одібрали, що: “Молитимуся за материну душу, а гроші на поминання віддала – будуть поминать, гріхи будуть одпрошувати” (Марко Вовчок); – Сьогодні не поминання в нас, а весілля. Словник української мови у 20 томах
4. поминання — ПОМИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помина́ти¹. Од Катрі такий самий лист одібрали, що: «Молитимуся за материну душу, а гроші на поминання віддала — будуть поминать, гріхи будуть одпрошувати» (Вовчок, І, 1955, 252); — Сьогодні не поминання в нас, а весілля. Словник української мови в 11 томах