1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поминання

помина́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. поминати I.

2》 Те саме, що поминальник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поминання — помина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поминання — І поминки мн. 1. Молитовне згадування живих та померлих членів Христової Церкви; заст. агіомнисія; 2. Те саме, що богослужіння заупокійне Словник церковно-обрядової термінології
  3. поминання — ПОМИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помина́ти¹. Од Катрі такий самий лист одібрали, що: “Молитимуся за материну душу, а гроші на поминання віддала – будуть поминать, гріхи будуть одпрошувати” (Марко Вовчок); – Сьогодні не поминання в нас, а весілля. Словник української мови у 20 томах
  4. поминання — ПОМИНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. помина́ти¹. Од Катрі такий самий лист одібрали, що: «Молитимуся за материну душу, а гроші на поминання віддала — будуть поминать, гріхи будуть одпрошувати» (Вовчок, І, 1955, 252); — Сьогодні не поминання в нас, а весілля. Словник української мови в 11 томах