поминати
помина́ти
I -аю, -аєш, недок., пом'янути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка.
1》 Віддаючи шану, називати кого-, що-небудь.
Не поминати лихом кого — а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким-небудь.
Поминати (пом'янути) добрим (незлим і т. ін.) словом кого — з повагою, пошаною згадувати кого-небудь.
2》 заст. Пригадувати (у 1 знач.).
3》 розм. Молитися за здоров'я живого або за упокій померлого.
Поминати (пом'янути) праведну (грішну і т. ін.) душу — молитися за померлого.
4》 Справляти поминки, брати участь у поминках.
II -аю, -аєш, недок., поминути, -ну, -неш, док.
1》 перех. Проходити або проїжджати повз кого-, що-небудь; минати.
|| Пропливати повз кого-, що-небудь.
|| Обходити, обгинати кого-, що-небудь будь-яким транспортом, засобом і т. ін.; обминати (див. обминати I 1)).
|| перен. Не зачіпати, не попадати (про предмет, яким ціляться в кого-, що-небудь).
2》 перех. Пропускати кого-небудь у дії, що розповсюджується на інших; обходити.
|| Певними діями, засобами обходити що-небудь (про те, що заважає).
|| Пропускати певну стадію у розвитку чого-небудь.
|| Навмисне пропускати що-небудь, не зачіпати чогось (у розмові, якомусь повідомленні і т. ін.).
|| Залишати що-небудь поза увагою, не зважати на щось, не враховувати чого-небудь.
3》 тільки док., неперех., заст. Відійти в минуле, збігти (про час, певні події і т. ін.).
|| Закінчитися, завершитися.
Значення в інших словниках
- поминати — помина́ти 1 дієслово недоконаного виду віддаючи шану, називати кого-, що-небудь; пригадувати; молитися за здоров'я живого або за упокій померлого помина́ти 2 дієслово недоконаного виду проходити або проїжджати повз кого-, що-небудь; минати; обходити Орфографічний словник української мови
- поминати — Помина́ти. Обминати, не згадувати в розмові. Найкрасша і найрентовнійша часть Вашківців належить до обшару двірского. Поминаєм те, що найліпші лани, найкрасші сіножати — в руках паньских, бо се майже всюда на Буковині так веде ся (Б., 1907, 94, 1) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- поминати — 1. (словом) згадувати; (колишнє) пригадувати; (душу) молитися за; (небіжчиків) справляти поминки по; 2. минати, обминати, виминати, (- кулю) не зачіпати; (чаркою) обходити; (деталі) випускати, пропускати; (докори) не зважати на, залишати без уваги <�поза увагою>, не враховувати. Словник синонімів Караванського
- поминати — 1. Згадувати померлого на заупокійному та на інших богослужіннях; 2. Робити поминки Словник церковно-обрядової термінології
- поминати — див. згадувати; пам'ятати Словник синонімів Вусика
- поминати — ПОМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОМ'ЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Віддаючи шану, називати, згадувати кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- поминати — Лучче годувати, як поминати. Мається на увазі, що хоч як не тяжко ростити дітей, але краще, ніж втратити їх. Приповідки або українсько-народня філософія
- поминати — не помина́ти ли́хом (рідше лихи́м сло́вом) кого і без додатка.Згадуючи когось, не говорити про нього нічого поганого. — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок); — Матір побачиш — кланяйся. Фразеологічний словник української мови
- поминати — ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
- поминати — ПОМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОМ’ЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. 1. Віддаючи шану, називати кого-, що-небудь. Видаючи його [альманах] на спомин Котляревського... Словник української мови в 11 томах