1. Словник церковно-обрядової термінології

сповідати

сповіда́ти

1. Здійснювати Таїнство Сповіді, вислуховувати сповідь та відпускати гріхи; 2. і сповідатися Визнавати на сповіді свої гріхи

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповідати — сповіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сповідати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. 2》 Розповідати на сповіді про свої гріхи. 3》 перен., розм. Примушувати відверто зізнатися в чому-небудь, розповісти про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповідати — СПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. сповідати — СПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. церк. Здійснювати обряд сповіді, вислуховувати чиїсь покаяння в гріхах і відпускати їх. Ой узяли безталанну, Закували у кайдани, Сповідали, причащали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. сповідати — Сповіда́ти, -да́ю, -єш гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч. Словник української мови Грінченка