сповідатися
сповіда́тися
див. сповідати 2
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповідатися — сповіда́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сповідатися — (у гріхах) розкаюватися, каятися; (кому) виливати душу, зізнаватися. Словник синонімів Караванського
- сповідатися — див. признаватися Словник синонімів Вусика
- сповідатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. 2》 Каятися в гріхах під час сповіді. 3》 перен. Відверто признаватися кому-небудь у чомусь, розповідати про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповідатися — СПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. Не сповідавсь [Охрім], Не причащавсь Сім рік [років] і не хрестився! (П. Словник української мови у 20 томах
- сповідатися — Сповіда́тися, -да́юся, -да́єшся з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сповідатися — СПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. Не сповідавсь [Охрім], Не причащавсь Сім рік [років] і не хрестився! (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
- сповідатися — Сповідатися, -даюся, -єшся гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269. Словник української мови Грінченка