1. Словник церковно-обрядової термінології

ієрей

ієре́й

1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; пресвітерат; 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі богослужіння й таїнства, крім Таїнства Священства, обрядів освячення мира, антимінса та престолу тощо; священик; пресвітер; рідко пастир; розм. піп

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ієрей — Єре́й, ієре́й: Ієре́й: — священик [34;46-2;51;52;51] Словник з творів Івана Франка
  2. ієрей — Священик Словник чужослів Павло Штепа
  3. ієрей — ієре́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ієрей — -я, ч., церк. Те саме, що священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови
  6. ієрей — Ієре́й, -ре́я, -ре́єві; ієре́ї, -ре́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ієрей — ІЄРЕ́Й, я, ч., церк. Те саме, що свяще́ник. Батюшки ..написали на папері Мартину розмову. Перший підписався Терлецький, а за ним ієрей Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 56); Голосна фраза [Андрія Марковича], очевидно, зробила на полохливого в дійсності ієрея потрібне вражіння (Вас., II, 1959, 503). Словник української мови в 11 томах