балда
(-и) ж.
1. крим.; зневажл. Голова. Це коли пишеш про яких бариг, то тоді опасно. Як узнають, то можуть і пльонку спалить, і балду одбить, як доберуться (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
2. крим. Будь-який наркотик. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
3. крим. Нічний сторож. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
4. крим. Долото. БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59.
5. гірн. Важкий молот, яким забивають стояки кріплення, розбивають великі брили породи. Дзсндзелівський, 350.
6. крим., жрм; жарт.-ірон. Чоловічий статевий орган. ЯБМ, 1, 59; СЖЗ, 14; БСРЖ, 466.
7. мол., муз. Головка магнітофона. ПСУМС, 5.
8. мол. Брехня.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балда — балда́ іменник жіночого роду молот з довгим держаком розм. Орфографічний словник української мови
- балда — див. дурак Словник чужослів Павло Штепа
- балда — I -и, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. II -и, ж., розм. Недотепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- балда — БАЛДА́¹, и́, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв). БАЛДА́², и́, ч. і ж., зневажл. Нерозумна, тупа людина. – 3 одного боку, звичайно... Словник української мови у 20 томах
- балда — И, ж. 1. Голова. Мені погано. — Балда болить? (А. Дністровий). ◇ Балда варить — ефективна розумова діяльність («голова працює»). Грицю, твоя балда варить? (А. Дністровий). З балди — з голови, випадково. Словник сучасного українського сленгу
- балда — див. дурний Словник синонімів Вусика
- балда — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
- балда — БАЛДА́, и́, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Мокр., П’єси, 1959, 196). Словник української мови в 11 томах
- балда — Балда, -ди ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья. Словник української мови Грінченка