балда

И, ж.

1. Голова. Мені погано. — Балда болить? (А. Дністровий).

Балда варить — ефективна розумова діяльність («голова працює»). Грицю, твоя балда варить? (А. Дністровий).

З балди — з голови, випадково. Я — чисто з балди — ляпнув, що до цієї теми можна буде повернутися після закінчення другого курсу (А. Дністровий).

Без балди — без розмірковувань, бездумно.

2. Нерозумна людина. От балда!

3. Тямуща людина. Він балда — голова на плечах.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балда — балда́ іменник жіночого роду молот з довгим держаком розм. Орфографічний словник української мови
  2. балда — див. дурак Словник чужослів Павло Штепа
  3. балда — I -и, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. II -и, ж., розм. Недотепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балда — БАЛДА́¹, и́, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв). БАЛДА́², и́, ч. і ж., зневажл. Нерозумна, тупа людина. – 3 одного боку, звичайно... Словник української мови у 20 томах
  5. балда — (-и) ж. 1. крим.; зневажл. Голова. Це коли пишеш про яких бариг, то тоді опасно. Як узнають, то можуть і пльонку спалить, і балду одбить, як доберуться (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 46; СЖЗ, 14; ЯБМ, 1, 59. 2. крим. Будь-який наркотик. Словник жарґонної лексики української мови
  6. балда — див. дурний Словник синонімів Вусика
  7. балда — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  8. балда — БАЛДА́, и́, ж., розм. Великий з довгим держаком молот. [Ганджа:] Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Мокр., П’єси, 1959, 196). Словник української мови в 11 томах
  9. балда — Балда, -ди ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья. Словник української мови Грінченка