1. Словник жарґонної лексики української мови

вирахувати

(-ую, -уєш) кого, що; мол., жрм. Здогадатися про когось, щось, знайти когось. Злодіїв "вирахували" буквально за пару годин (УМ, 16.03.1999); Правоохоронці швидко "вирахували" особу злочинця — ним виявився... 55-річний гінеколог тієї самої лікарні (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 13.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирахувати — ви́рахувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирахувати — див. вираховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирахувати — ВИ́РАХУВАТИ див. вирахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вирахувати — Ую, -уєш, недок., вирахувати, -ую, -уєш, док. Визначати щось шляхом логічного розмірковування. Ми вирахували, що на залік наш препод не приїде. Словник сучасного українського сленгу
  5. вирахувати — ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти. Словник синонімів української мови
  6. вирахувати — Ви́рахувати, -хую, -хуєш, -хує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вирахувати — ВИ́РАХУВАТИ див. вирахо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  8. вирахувати — Вираховувати, -вую, -єш сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить. Словник української мови Грінченка