1. Словник жарґонної лексики української мови

гальмувати

(-мую, -муєш) недок.; мол.; жарт.-ірон. Повільно думати, бути неуважним. У світі багато хорошої музики, але кожний вибирає що йому підходить. Тому "не гальмуйте" (МЗ, 8.07.2000). БСРЖ, 592; ПСУМС, 17.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гальмувати — (сповільнювати рух) загальмовувати, спиняти. Словник синонімів Полюги
  2. гальмувати — гальмува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гальмувати — (рух) сповільнювати, уповільнювати, стишувати, притишувати; (розвиток) загальмовувати, затримувати, стримувати, глушити, перешкоджати чому. Словник синонімів Караванського
  4. гальмувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Сповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (зазвичай за допомогою гальма). || без додатка. Зупинятися або уповільнювати свій рух (про засоби транспортування). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гальмувати — ГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без дод. Сповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (перев. за допомогою гальма). Ні в якому разі не дозволяється гальмувати верстат натискуванням руки на шків, патрон або пас (з навч. літ.); // без дод. Словник української мови у 20 томах
  6. гальмувати — Ую, -уєш, недок. Не розуміти, особливо після довгого й ретельного пояснення. Є ідея. Я гальмую. Боже, може, моря не існує? («ТНМК»). Словник сучасного українського сленгу
  7. гальмувати — ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Словник синонімів української мови
  8. гальмувати — Гальмува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гальмувати — ГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Сповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма). Ні в якому разі не дозволяється гальмувати верстат натискуванням руки на шків, патрон або пас (Практ. з машинозн. Словник української мови в 11 томах
  10. гальмувати — Гальмува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42. Словник української мови Грінченка